Історик та громадський діяч Грушевський
Вулиця Михайла Грушевського, місто Лозова, Харківська область
Михайло Грушевський присвятив життя тому, щоб написати історію України, багатотомну, докладну, наукову. Тож є логіка в тому, що його ім’я вписане і в мапу Лозової, промислового залізничного міста на півдні Харківщини. Вулиця Грушевського тут ніби нагадує: історію творять не лише на полі бою, а й за письмовим столом.
Михайло Сергійович Грушевський народився 1866 року в місті Холм, нині це територія Польщі, у родині педагога з давнього роду священників і козаків. Дитинство минуло на Кавказі, а вищу освіту він здобув у Київському університеті, де його наставником став відомий історик Володимир Антонович. Уже замолоду Грушевський обрав собі справу всього життя, дослідження минулого українського народу.
Головною його працею стала монументальна «Історія України-Руси», багатотомне дослідження, у якому він уперше системно й науково виклав історію України як окремого народу з власним тяглим минулим. Для тогочасної імперської науки, що заперечувала саме існування окремої української історії, це був справжній виклик. Грушевський фактично став засновником сучасної української історіографії й одним із найавторитетніших українських учених свого часу.
Та Грушевський лишився не лише в книжках. У 1917 році, коли імперія розвалилася, він очолив Українську Центральну Раду, перший новітній представницький орган України, і став символічним лідером відродженої української державності. Саме за його головування Рада ухвалила Універсали, що вели від автономії до проголошення незалежної Української Народної Республіки. Його часто називають першим головою української держави XX століття, хоча формально президентом він не буМв.
Після поразки визвольних змагань Грушевський емігрував, жив у Празі й Відні, а в 1924 році повернувся в підрадянську Україну, щоб продовжити наукову роботу. Якийсь час йому давали працювати, та згодом радянська влада почала тиснути на вченого. Помер Михайло Грушевський у 1934 році в Кисловодську, за офіційною версією, від ускладнень після операції. Поховали його в Києві, на Байковому кладовищі.
Назвати вулицю його іменем означає визнати очевидне: в української історії є власний автор і власний сюжет. Для Лозової, міста, яке за останні роки само пережило чимало історичних потрясінь, це ім’я звучить як нагадування, що навіть найважчі сторінки колись стануть частиною великого, уже українського літопису.
Довідка
Вулиця носить ім’я історика й голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського. Під час дерусифікації 2023 року в Лозовій перейменували 58 вулиць, але цієї назви серед них немає, тобто вона давніша. Точну попередню назву з відкритих джерел підтвердити не вдалося.
Коментарі