Художник-реаліст Рєпін
Вулиця Іллі Рєпіна, село Кочеток, Харківська область
У селищі Кочеток на Харківщині є вулиця Рєпіна. Невелика, тиха, як і більшість вулиць у цих краях. Але є в ній одна деталь, яка відрізняє її від сотень однойменних вулиць по всій колишній радянській імперії: ця вулиця розташована за кілька кілометрів від Чугуєва — міста, де Ілля Рєпін народився.
Як правильно, Ріпин чи Рєпін, і чому це не дрібниця?
Ілля Юхимович Ріпин народився 1844 року в Чугуєві на Харківщині, яка тоді входила до складу Слобідської України. Прізвище «Рєпін» — це результат русифікації, яка торкнулася багатьох українських відомих особистостей. Ім'я художника стало частиною того самого процесу, коли все українське або зникало, або перетворювалося на «загальноросійське».
Рєпін прожив довге і суперечливе життя: народився в бідній козацькій родині, де мати сама навчила його грамоти, у дитинстві розфарбовував писанки і малював на чому попало, аж поки сусіди не почали приводити до нього дітей «вчитися малювати». До Петербурзької академії мистецтв він їхав із майже порожніми кишенями і вступив лише з другої спроби.
Теми для робіт він завжди привозив із собою: з Чугуєва, з поїздок на Запорожжя, з розмов з Яворницьким, який розкладав перед ним козацькі артефакти і розповідав історії, що потім ставали картинами.
Помер Ілля Рєпін у 1930 році у Фінляндії, у своєму маєтку «Пенати», куди свого часу відмовився повертатися вже до радянської Росії.
Людина, яку «привласнили»
Ідентичність Рєпіна була результатом інтелектуальної праці — глибокого занурення в національну історію та діалогу з українською елітою, зокрема з Дмитром Яворницьким, Василем Тарновським, Миколою Костомаровим. Ця людина свідомо зверталася до України як до джерела натхнення для творчості.
Найвідоміший приклад — «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Над цим полотном Рєпін працював понад десять років, консультувався з Яворницьким (істориком козацтва) і їздив на Харківщину, щоб писати типажі з натури. Сьогодні, у часи російської агресії, полотна Рєпіна набули нового звучання. Його «Запорожці…» стали символом народного опору.
Росія наполегливо привласнювала митця протягом XX століття. Радянський наратив зробив із Рєпіна «великого російського художника» — і ця версія розійшлася світом. Митця нахабно привласнили. Проте сам художник ніколи не заперечував свого походження і повертався на Харківщину протягом усього життя. До прикладу, Тарас Шевченко значну частину свого життя теж прожив у Петербурзі і теж там вчився в академії, писав і російською. Але ми ж не кажемо, що він — російський поет. Так само й Рєпін.
Процес перейменування вулиць
Вулиця Рєпіна в Кочетку — один із небагатьох випадків, коли питання перейменування не стоїть гостро: художник справді пов'язаний із цим краєм. Але загалом ситуація з топонімікою на Харківщині складніша.
Харківська область стала одним із регіонів, який потребує перейменування російських та комуністичних назв вулиць — усього на теренах області більше 2,5 тисяч таких вулиць. За даними ініціативи, близько 130 топонімів у Харкові ще треба перейменувати.
Дискусія про вулицю Рєпіна в різних містах — частина ширшої розмови про те, чиї імена ми несемо на вуличних табличках і що вони означають. У Кочетку це питання має свою, локальну відповідь: людина, ім'ям якої названа вулиця, народилася поруч. Іноді географія сама розставляє все на місця.
«Реаліст і мрійник» — у Києві
Поки тривають дискусії про топоніміку, у Києві відкрилася велика виставка, яка пропонує погляд на художника як на майстра.
Виставка «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник» відкрилась 13 травня у залах Київської картинної галереї. Експозиція складається з творів художника — картин та ескізів, живопису та графіки, які надали Національний музей «Київська картинна галерея», Національний музей Тараса Шевченка та Національний художній музей України.
Виставка реалізується у співпраці з Громадською організацією «Київська культурна ініціатива» в межах програми MUSEUM FUTURES. Серед учасників — українські дослідники творчості Рєпіна з музейних інституцій Чугуєва, Дніпра та Києва, а також міжнародні експерти, зокрема мистецтвознавець Пітер Дорошенко зі США і літературознавець Олег Ільницький з Канади.
Виставка триватиме з 15 травня до 30 вересня 2026 року. Це нагода побачити що насправді малював Рєпін: Україну, її людей, її козацьку пам'ять і Слобожанщину, яка була його Батьківщиною.
Фото з відкриття виставки «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник». Фото: Інтерфакс Україна
Коментарі